ВЕРБНА НЕДІЛЯ

За тиждень до Великодня святкується вербна неділя. Відповідно до народних вірувань, у цей день у жодному разі не слід сіяти городину, оскільки в цьому разі все виросте гірке й тонке.

За легендою, коли Ісус Христос їхав верхи на віслюку, люди стелили на його шляху пальмові гілки. Це поклало початок звичаю святити гілки. А оскільки пальмових гілок не маємо, то святимо вербові, відповідно до вибору наших далеких предків.

Перед вербною неділею до церкви люди везуть вербове гілля, щоб зранку під час святкового богослужіння посвятити його. У цей день усі богобоязні люди обов’язково повинні піти до церкви, щоб посвятити вербу. Того, хто проспить процедуру освячування верби, по поверненні з церкви легенько б’ють свяченими гілками:

Це не я б’ю, а верба б’є, За тиждень — Великдень!

Коли верба вже посвячена священиком, діти один перед одним стараються встигнути проковтнути по кілька «котиків». За народними переконаннями, ці свячені «котики» вбережуть горло від хвороби. Народні знахарі широко використовували свячену вербу під час приготування цілющих настоїв і напоїв як для людей, так і для тварин: і від ревматизму, і від лихоманки, і від головного болю, і від шлункових захворювань, і для загоювання ран.

Свяченій вербі приписувалися й інші магічні властивості, зокрема, виганяючи вперше худобу на пасовисько, треба обов’язково поганяти її свяченою вербою, щоб нечиста сила свійську тварину обминала. А якщо викласти за двері свячену гілку під час граду, то, за народними уявленнями, град припиниться.

Добрі господарі після повернення з церкви садять на городі по кілька гілочок свяченої верби. Це сприяє гарному врожаю та злагоді в господі. Ті гілки, що залишилися, треба поставити під образами.

Молодь жартома била одне одного свяченим вербовим гіллям ще по дорозі із церкви. При цьому треба промовляти такі слова:

Будь великий, як верба!

Будь багатий, як земля!

Будь сильний, як вода!

Після «використання» свячену вербу в жодному разі не можна топтати ногами — це великий гріх. І викидати її теж не можна, а слід обережно зібрати в одному місці та спалити.

 

 

 


7 квітня — БЛАГОВІЩЕННЯ

У кожній православній церкві на видному місці, на стулках царських воріт є ікона Благовіщення. Збентежено слухає Архангела Діва Марія, дивиться на нього з благанням, а Архангел заспокоює її жестом і самим поклоном голови. Навіть повітря події просякнуте особливим світлом, що підносить душу Діви Марії вгору.

«Зачаття Христа», «Благовіщення про Христа», «Початок спокутування» — так називалося це свято у християн у давні часи: у IV столітті воно було першим серед свят, а у VII столітті після Різдва Христового йому було назавжди присвоєно назву «Благовіщення Пресвятої Богородиці».

Звістку, що змінила життя, історію цілого людства, приніс Діві Марії Архангел Гавриїл, якого сучасники (III ст. після Р. X.) називали другим Мойсеєм, визнаючи в ньому особливу мудрість і пророцький дар.

Архангел у перекладі означає «старший ангел». Ангели й архангели — це діючі активні працівники, воїни Небесного Воїнства, яких Господь посилає у світ для протистояння злу. Між архангелами (із Старого завіту нам відомі імена дев’яти архангелів) розподілені «сфери діяльності»: від небесних світил (архангели Уриїл, Рагуїл) до зцілення людини, до думок її (Архангел Рафаїл).

Сім із архангелів називаються ще й архістратигами — як начальники над міріадами ангелів: Архістратиг Михаїл — володар найкращої частини людського роду, Архістратиг Гавриїл — страж Раю, начальник над духами, здатний приносити людям благовісті. Самому пророку Даниїлу він пояснював його пророчі видіння. Він сповістив про народження Іоанна Хрестителя. І він же приніс благу вість Діві Марії: про те, що Вона стане Матір’ю Божою.

У нашому народі Благовіщення вважається одним із найрадісніших свят, з яким пов’язано багато різних прикмет і звичаїв. Кажуть, що на Благовіщення птахи гнізда не в’ють і не несуться. «Благовіщенське яйце під курку не кладуть». Вважається, що від Введення (4 грудня) до Благовіщення (7 квітня) треба дати землі відпочити. У це свято особливо грішно працювати на землі. Ось на Благовіщення Господь «благословить усяке дихання» і можна розпочинати роботи в полі, все буде добре рости, квітнути й колоситися.

Повернувшись із церкви після Благовіщенської служби, господар виганяє на вулицю кота й собаку: щоб вони весну прийняли й починали самі про себе піклуватися. У деяких місцевостях у день Благовіщення зранку наповнюють усі відра й дійниці водою до країв: щоб корови добре доїлися.

Якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, знайде квітучий первоцвіт — цього ж року вийде заміж. А та, яка хоче стати гарнішою, має налити в миску холодної води, пустити плавати первоцвіт (пролісок) і вмитися цією водою.

Народні прикмети на 19 січня

Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки

на сході — добре вродить жито, на півдні — просо, на півночі — гречка.

Якщо цього дня ясна й холодна погода — на посушливе літо, похмура й сніжна —

на рясний урожай.

На Богоявлення сніг іде — до урожаю, ясний день — до неврожаю.

Під час освячення води йде сніг — добре роїтимуться бджоли і колоситимуться

хліба.

Якщо вдень випав іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю.

Удень йде сніг — на врожай гречки: вранці — ранньої, вдень — середньої, а ввечері —

пізньої.

Коли на Водохрещі випав повний місяць — бути великій воді.

Якщо в цей день зоряна ніч — вродять горіхи і ягоди.

Йде лапатий сніг — на врожай.

Якщо похмуро — хліба буде вдосталь.

На Водохрещі день теплий — буде хліб темний.

Коли на Водохреща риба табунами ходить — на рої добре.

Народні прикмети на 18 січня

114394c3094ff5862ef42aebfed1f056

14e5370cbcadeb0bf9ec85d0a0ef4482

  • Якщо в цей день завірюха — буде вона і на Масляній; дмуть вітри з півдня — літо буде грозовим.
  • Якщо в хрещенську ніч зорі дуже блищать, хліби будуть добрі.
  • Як на голодний вечір темно, то вродить гречка.
  • Яскраві зорі на голодну кутю — щедрий приплід білих ягниць.